ЛИСЕНКО
БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ
Голова Чорнухинської
районної державної адміністрації
Дорогі ветерани війни, дорогі земляки!
Тяжким випробуванням для українського народу стала минула війна. Зазнали від неї багато лиха і мешканці нашого району. Гітлерівці топтали чорнухинську землю рівно два роки, принісши горе, біль і сльози. Цьому передували трагічні події, пов’язані з обороною Києва.
У вересневі дні 1941 року внаслідок ворожого оточення поблизу Лохвиці, у полон потрапили частини Південно-Західного фронту, які боронили столицю України. В їх складі було понад 470 тисяч бійців і командирів. В урочищі Шумейкове, що неподалік села Красне, в нерівному бою загинув штаб фронту на чолі з командуючим генерал-полковником Михайлом Кирпоносом.
Сотні бійців пробивалися з оточення. Вони шукали порятунку в лісистій місцевості понад Удаєм. Багато бійців Червоної Армії загинуло поблизу сіл Лісова Слобідка, Городище, Вороньки, Піски-Удайські, Скибенці, Курінька. Ще не одна безіменна могила знаходиться у цих місцях, котрі нагадують нам про тяжкі події Великої Вітчизняної війни.
Майже 7 тисяч чорнухинців мужньо боролися з жорстоким ворогом на різних фронтах минулої війни. Багатьох із них удостоєно високих бойових нагород, а двом найвідважнішим уродженцям краю Олексію Михайловичу Батієвському, Василю Панасовичу Мележику було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. За мужність, проявлену на полі бою, трьома орденами Слави був нагороджений Олександр Лукич Козинець із села Бубни.
Ратну славу здобули на фронтах війни також наші земляки, Герої Радянського Союзу Василь Петрович Луговий, Олексій Дмитрович Перелет.
Мужньо і самовіддано захищали рідну землю Дмитро Лукич Лисенко, Микола Никифорович Сиса, Галина Михайлівна Філічкина із Чорнух, Григорій Максимович Зозуля із Харсік, Семен Трохимович Голобородько із Вороньків, Іван Степанович Савустьяненко із Гілець, Сергій Тарасович Педь із Ковалів, Василь Іванович Бибик Із Загребелля, Марія Іванівна Василенко із Бубнів, Катерина Григорівна Котляренко із Городища та інші уродженці району, котрі до кінця виконали свій священний воїнський обов”язок перед Батьківщиною. Повернувшись із фронту, вони сумлінно трудилися на відбудові зруйнованого господарства, відроджували села району і нині беруть активну участь у патріотичному вихованні молоді.
На жаль, з кожним роком рідіють ряди наших ветеранів. Невблаганний час забирає їх у Вічність. Тож ніколи не скупімось на тепло і увагу до ветеранів, будьмо вдячними їм за їхні ратні і трудові подвиги. Без їхньої самопожертви ми б не мали сьогоднішнього мирного дня.
Із всіх втрат, нанесених минулою війною, найтяжчі і непоправні людські. З фронтових доріг додому не повернулися понад 3600 наших земляків.
У кожному населеному пункті району зведено пам”ятники, пам”ятні знаки на честь полеглих воїнів. Щедро усіяна наша земля братським могилами.
За два роки окупації гітлерівці нанесли великої шкоди району. Було зруйновано і спалено 450 житлових будинків, велику кількість народногосподарських об”єктів. Загальні збитки по району становили по тодішньому грошовому курсу понад 250 мільйонів карбованців.
Від рук окупантів у селі Ковалі загинули сотні військовополонених, патріотів, радянських активістів.
Вивезення на примусові роботи до Німеччини – одна із драматичних сторінок літопису минулої війни. Понад 3500 юнаків і дівчат нашого краю опинилися у німецькому рабстві у якості остарбайтерів.
Дорогі земляки! Перемогу над фашизмом здобуто ціною мільйонів життів українців. Віддаймо заслужену шану стражденному поколінню наших дідів і батьків, яке пережило війни, голодомори, сталінські репресії та фашистські концтабори. Їх нищили, принижували, але не зламали. Проявімо повсякденну увагу, тепло та турботу до тих героїв і мучеників, які живуть поруч з нами. Не забуваймо, що вони болем і кров'ю виборювали нашу свободу.
Низький наш уклін і глибока вдячність ветеранам війни, партизанам, підпільникам, працівникам тилу, усім, хто відбудовував державу, район, піднімав з руїн міста і села. Ми завжди будемо в неоплатному боргу перед нашими ветеранами, перед тими, хто цінною власного здоров”я, життя відстояв нам сьогоднішню мирну днину.
Органи влади постійно тримають у полі зору турботу про захисників Вітчизни. Наприкінці минулого року Чорнухах відкрито центр соціальної допомоги, який надає різні послуги ветеранам війни, ветеранам праці, інвалідам. Щодня його відвідують десятки наших ветеранів.
Від імені районної державної адміністрації, від себе особисто сердечно вітаю дорогих ветеранів, всім чорнухинців з 66-ю річницею визволення району від фашистських окупантів, з Днем селища!
Бажаю міцного здоров”я, успіхів у праці на благо України, рідного краю, родинного тепла, мирного неба, благополуччя, оптимізму і Божої помочі на всіх життєвих дорогах! |
Інтерв’ю для інтернет-видання "Полтавщина". Надія Семенівна Мякушко — одна з тих жінок, яких у суспільстві вважають успішними. І це насправді так. Надія Семенівна — заступник голови Полтавської облдержадміністрації, депутат Полтавської обласної ради. В обласній адміністрації вона відповідає за досить специфічний напрямок роботи: питання соціальної політики, освіти та охорони здоров’я. І це їй удається. Як і чудово справлятися з сімейними обов’язками, і просто залишатися красивою жінкою. Небагато хто знає, що Надія Семенівна виросла у багатодітній родині. Досить часто люди вважають, що у багатодітній родині діти приречені на злидні, занедбаність і нічого не можуть добитися у житті. Приклад Надії Мякушко спростовує такі поверхові судження. Тим більше, що в її родині не лише вона стала успішною. Отже, ми поцікавилися в Надії Семенівни, як виховували її батьки одинадцять дітей, що дали їм, проводжаючи у широкий світ.
Любі жінки! Першими теплими променями посміхається весна, прокидається від сну природа і все живе на землі, приходить світле і радісне свято – 8 березня – символ життя і відродження! У цей день так хочеться щиро і відверто освідчитися Вам, шановні жінки, у коханні! Мати, сестра, дружина... Берегиня домашнього вогнища, мудра порадниця і вірний друг! Тендітна і ніжна, уважна і чуйна, мудра й розважлива, найкрасивіша і найжаданіша – це все про Вас, наших коханих. Ви прикрашаєте наше життя і весь світ, робите його добрішим і світлішим! З Вами ми, чоловіки, ладні забути про всі негаразди і турботи; саме Ви надихаєте нас на звершення і чоловічі вчинки! Тож давайте щодня дарувати нашим жінкам любов та увагу, так, як це роблять вони. Щиро захоплюватися і цінувати українських жінок, освідчуватися їм у коханні не лише словами, а конкретними справами!
Про працевлаштування полтавських студентів, „євро-реформи” в медицині, зарплату бюджетникам та фінансування позашкільних навчальних закладів області говорила заступник голови облдержадміністрації Надія МЯКУШКО під час прес-конференції в Полтавській філії Інформаційного агентства „Новини України”. Детальніше читайте 
Голова Полтавської обласної державної адміністрації Валерій АСАДЧЕВ разом із заступником голови обласної ради Володимиром МАРЧЕНКОМ взяли участь у святі, приуроченому до Дня 8 березня, яке відбулося в приміщенні ОЦЕВУМу. „Шановні наші, чарівні! Якби не ви, то певно взагалі б не було радості у житті”, – такими словами розпочав своє вітання жінкам голова Полтавської облдержадміністрації Валерій АСАДЧЕВ. „То вибори, то снігопади, то повені – одні суцільні катаклізми. І тільки ви єдині, хто нас радує і надихає. Ми вам за це вдячні!”, – зазначив керівник області. Свою промову він побудував без „офіціозу”, проте із жартами. Зокрема, говорячи про гендерну політику і прагнення жінок бути рівними у правах із чоловіками, сказав: „Нас (чоловіків – прим.) залишилося вже 30 відсотків”. Не обійшов і питання жінок-політиків. ”Як бачимо, тут також є проблеми”, – сказав Валерій АСАДЧЕВ, зазначивши, що на його думку, жінка має бути такою, як її створив Господь – без гендеру і без політики, проте жіночною і тендітною.
Голова Полтавської обласної державної адміністрації Валерій АСАДЧЕВ заявив представникам ЗМІ, що ініціатива Адміністрації Президента по скороченню 20% посадовців по всій вертикалі виконавчої влади є цілком виправданим кроком в умовах кризи. Більше того, сам він наголошував на необхідності застосування таких непопулярних кроків ще наприкінці 2008 року, коли, власне, і починалися кризові явища. „У цивілізованих країнах першим кроком у час кризи є скорочення управлінського апарату. Ми зверталися із цією пропозицією в Уряд (саме Кабінет Міністрів і визначає штатний розпис в ОДА, - прим. авт.), але Юлія ТИМОШЕНКО нас не послухала. Натомість скоротила видатки, пов’язані із безпосередньою роботою органів виконавчої влади, що значною мірою ускладнило процес оперативного управління”, - зазначив голова ОДА.
