Диканський район утворився 07.03.1923 р. Населення - 22400 чол. Межує з Зiнькiвським, Котелевським, Полтавським, Решетилiвським та Шишацьким районами Полтавської областi.До складу району входить 58 сiльських населених пунктiв i районний центр - селище мiського типу Диканька, розташована на правобережжi р. Ворскли на територiї 1076 га за 29 км вiд Полтави. Населення - 8600 жителiв. За iсторичними джерелами Диканька вiдома з середини ХVII ст. Вперше засвiдчена в 1658 р. в лiтописi Самiйла Величка.

У районi створений Диканський регiональний ландшафтний парк площею 12176 га до складу якого увiйшли Бузковий та Ялиновий гаї, Писарiвщинський парк, Кочубеївськi дуби, зоологiчний об’єкт Фесенковi гори та геологiчний об’єкт - виходи пiсковикiв в с. Михайлiвка. Пам’ятка природи республiканського значення - Парасоцьке урочище бiля Диканьки.

Кориснi копалини: газоконденсат, пiски будiвельнi, цегельна i керамзитова сировина.

В районi створено 27 сiльськогосподарських пiдприємств в т.ч. 17 товариств з обмеженою вiдповiдальнiстю. Дiють 28 фермерських господарств.

Спецiалiзацiя с/г-рослинництво зерново-бурякiвничого напрямiв. Площа с/г угiдь - 55,7 тис. га, в тому числi орної - 44,6 тис. га, лук i пасовищ - 9,1 тис. га.

Головнi культури: пшениця, ячмiнь, кукурудза, гречка, соняшник, цукровий буряк.

Найголовнiшi промисловi пiдприємства району: ЗАТ "Завод продтоварiв" "Промiнь", ВАТ "Диканський мiжгосподарський комбiкормовий завод", хлiбокомбiнат, друкарня, пiдприємства газозберiгаючого i газотранспортного комплексу. 76 пiдприємств малого i середнього бiзнесу.

В районi - 18 загальноосвiтнiх шкiл (3184 учнiв); 7 дитячих дошкiльних закладiв (617 дiтей), Писарiвщанське ПТУ-51 (240 учнiв). 3 лiкарнi, 3 амбулаторiї, 14 фельдшерсько-акушерських пунктiв, 11 будинкiв культури, 5 сiльських клубiв, 18 бiблiотечних фiлiй, дитяча музична i ї двi фiлiї, а також художня школа. Дитячо-юнацька школа олiмпiйського резерву з гiрськолижного спорту (с. Стасi), будується фiзкультурно-оздоровчий комплекс. В 1959 р. створений i функцiонує Диканський державний iсторико-краєзнавчий музей, Диканська картинна галерея, 2 громадських музеї.

Пам’ятники архiтектури: Троїцька церква (1730р.) Миколаївська церква (1794 р.) (архiтектор Львов) з дзвiницею (1810 р.), архiтектор Луїджi Руска, Трiумфальнi ворота (1827 р.), спорудженi архiтектором Луїджi Руска на честь приїзду царя Олександра 1.

Пам’ятнi знаки: на честь першого в Українi залпу "Катюш" (1973 р.), на братськiй могилi жертв фашизму (1967 р.) на мiсцi розстрiлу радянських патрiотiв (1991 р.), в честь визволителiв Диканьки (1955 р.), в пам’ять воїнам-афганцям (1992 р.), пам’ять про Чорнобильську трагедiю (1996 р.), трудової Слави - трактор ХТЗ (1957 р.), локомобiль (1966 р.), пам’ятний знак жертвам голодомору 1932-1933 р.р. (1993 р.) та iн.

У Диканцi народилися український вчений у галузi гiрничої теплофiзики академiк О.Н. Щербань, директор Кримської астрофiзичної обсерваторiї академiк М.В. Стешенко, двiчi герой Соцпрацi I.I. Кухар, генерал-майор В.В. Бражник, один з органiзаторiв i керiвникiв партизанської боротьби в Мiнськiй областi у роки Великої Вiтчизняної вiйни В.Г. Воронянський, один з керiвникiв героїчної оборони Севастополя 1941-42 р.р. капiтан першого рангу Л.М. Єфименко.