Полтавщина – чудовий край, де живуть талановиті і працьовиті люди. Мальовнича природа, родюча земля, цілющі води, корисні копалини, пам’ятки історії та культури, вигідне географічне розташування – роблять Полтавщину областю з надзвичайним економічним потенціалом. І лише від нас залежить, як ми скористаємося ним.
Унікальні полтавські землі, які навіть представлені в Палаті еталонів, як взірець найродючішого ґрунту, можуть забезпечити екологічно чистими продуктами все населення України.
Полтавщина – це величезна туристична зона. Історичні місця, казкові краєвиди, джерела цілющою води, різноманітні культурні та фольклорні заходи є привабливими для найвибагливіших туристів.
Тут добре розвинена і промисловість, зокрема машинобудування, нафтопереробка.
А головне: Полтавщина багата своїми людьми, які мають глибокі знання, які вміють працювати, які щиро люблять свій край. Тож, давайте будувати власний добробут власними руками. Я впевнений, що у нас все вийде! Разом до роботи!
Указом Президента України Віктора Ющенка „Про заходи у зв’язку з Днем пам’яті жертв Голодоморів” у суботу, 22 листопада 2008 року, оголошено проведення акції „Засвіти свічку”. Ми закликаємо кожного небайдужого полтавця цього дня о 16-тій годині залишити всі свої справи і поставити на підвіконні запалену свічку в пам’ять про тих, хто загинув мученицькою смертю у 1932-33 роках. Найперше звертаємося з таким проханням до мешканців Полтави, які проживають на вулицях Жовтнева, 1100-річчя Полтави, Леніна, Гоголя – за маршрутом скорботної пішої ходи. У цей же час, о 16-тій годині, просимо вшанувати пам’ять невинно убієнних хвилиною мовчання.
У Полтаві 22 листопада пройде низка жалобних заходів: • о 16.00 год. – скорботна піша хода від обласної державної адміністрації до Свято-Успенського собору Української Православної Церкви Київського Патріархату. Збір учасників скорботної ходи – о 15 год. 30 хв. біля обласної державної адміністрації (вул. Жовтнева, 45). • о 17.00 год. – поминальна панахида за жертвами Голодомору у Свято-Успенському соборі УПЦ Київського Патріархату (вул. Соборний майдан, 1).
Про реформування вищої аграрної освіти на прикладі Полтавської області йшлося під час всеукраїнського „круглого столу” в Полтавській державній аграрній академії за участю Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, народних депутатів України, ректорів аграрних вищих навчальних закладів України. Участь у роботі узяли також заступники голови Полтавської облдержадміністрації Надія МЯКУШКО та Володимир АНДРІЄНКО.
Проблеми медичної галузі обговорювалися під час засідання „круглого столу” у редакції всеукраїнської громадсько-політичної газети „Зоря Полтавщини”, участь у якому узяли заступник голови облдержадміністрації Надія МЯКУШКО, начальник Головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації Віктор ЛИСАК, головний санітарний лікар області Валентин ШАПОВАЛ, головні лікарі обласних медичних закладів, представники громадськості. Розмову вів головний редактор „Зорі Полтавщини” Григорій ГРИНЬ.
Полтавщина – екологічно найчистіша з-поміж інших регіонів України. Проте існують проблеми, пов’язані, зокрема, з викидами забруднюючих речовин в атмосферу, погіршенням якості питної води. Наразі максимум зусиль на подолання подібних негараздів, а також на охорону довкілля спрямовує обласна команда Президента Віктора ЮЩЕНКА. В області діє регіональна Програма охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів на період до 2010 року. Торік на її виконання спрямовано трохи менше 6 млн. грн., цьогоріч – майже 7 млн. грн. Про діяльність президентської влади в екологічній сфері розповідає перший заступник голови облдержадміністрації Іван БЛИЗНЮК.
Днями делегація з Полтавщини, до складу якої входили представники обласних громадських організацій «Спілка ветеранів Збройних Сил України», «Громадянське суспільство», «Молода Просвіта», «Молодий Народний Рух», здійснила поїздку до селища Батурин на Чернігівщині. Батурин, що за часів Івана МАЗЕПИ та Івана САМОЙЛОВИЧА був резиденцією гетьманів України, для нас був і залишається символом непоправної втрати. Іван МАЗЕПА, з ім’ям якого пов’язаний розквіт Батурина у 1687-1708 роках, планував значно розширити гетьманську столицю, побудувати тут нові школи й храми, зміцнити військовий гарнізон; Батурин постійно відвідували високопосадові гості з Європи. Але не судилося... Другого листопада 1708 року за наказом Петра І російський загін Олександра МЕНШИКОВА взяв Батурин, спалив його вщент і вирізав буквально все живе — від немовлят до старих.
Міжнародна акція з такою назвою у пам’ять про жертв Голодомору 1932-33 років була започаткована Світовим конгресом українців і підтримана Секретаріатом Президента України, Міністерством закордонних справ та Українською всесвітньою координаційною радою. Вона розпочалася 1 квітня нинішнього року з Австралії, і за цей час свіча побувала у 33-х країнах світу, в тому числі і в Росії, Білорусії, Грузії, Молдові, Вірменії та Казахстані. Нині ж „Незгасиму свічу” як естафету пам’яті про загиблих у часи Великого голоду передають від краю до краю України. 17 листопада Полтавщина прийняла „Незгасиму свічку” від Луганської області. Свіча заввишки майже метр являє собою скульптурну композицію: колоски пшениці, яких так бракувало українським селянам голодного 33-го, переплетені колючим дротом.
Голодомор-геноцид 1932-1933 років – одна з найболючіших, найтрагічніших сторінок історії української нації. Дослідники стверджують, що 75 років тому від голоду загинуло понад 8 мільйонів українців. Їхня смерть є запланованим убивством. Організатори та виконавці геноциду посягнули на найсвятіше – життя людини. Цей злочин як за кількістю жертв, так і за наслідками великої руїни усього нашого національного буття не має рівних серед інших злочинів проти народів цивілізованого світу.
На Полтавщині – майже дві тисячі сіл. Більшість (72%) вже має підвідні газові мережі. А це означає, що мешканці таких населених пунктів можуть за наявності бажання й коштів отримати блакитне паливо. За цим показником наша область – третя в Україні. Вона поступилася лише Київській та Івано-Франківській. Серед найбільш газифікованих районів області – Карлівський, Лохвицький, Лубенський, Шишацький. Тут майже 90% сіл уже мають підвідні газопроводи. Відстають від них Зіньківщина, Миргородщина, а особливо Семенівщина. За три попередні роки на Полтавщині побудовано майже 400 кілометрів підвідних газових магістралей. На це пішло понад 40 млн. грн.
У понеділок, 17 листопада Полтавщина приймала „Незгасиму свічку”. Міжнародна акція, в пам’ять про жертв Голодомору 1932-33 років була започаткована Світовим конгресом українців та підтримана Секретаріатом Президента України, Міністерством закордонних справ та Українською всесвітньою координаційною радою. Вона розпочалася 1 квітня нинішнього року з Австралії, і за цей час свіча побувала у 33-х країнах світу, в тому числі і в Росії, Білорусії, Грузії, Молдові, Вірменії та Казахстані. Нині ж „Незгасиму свічу”, як естафету пам’яті про загиблих в часи Великого голоду передають від краю до краю України. Свіча, заввишки майже метр, являє собою скульптурну композицію: колоски пшениці, яких так бракувало українським селянам голодного 33-го, переплетені колючим дротом.
Ірина Ванникова: Указом Президента України скасовано три розпорядження голови КМДА, які підвищують тарифи на теплопостачання, водопостачання та водовідведення. На переконання Глави держави, згадані документи грубо порушують Конституцію та закони України. Зокрема, голова КМДА проігнорував вимоги Закону «Про житлово-комунальні послуги», підвищивши тарифи без економічного обґрунтування та без надання інформації про їх структуру. Затверджені тарифи в окремих випадках у 10 разів перевищують максимально допустимий рівень, затверджений Держцінінспекцією. джерело
Глава держави привітав аграріїв Харківської області з професійним святом. При цьому він відзначив, що цей рік для Харківщини є рекордним за показниками врожайності зернових. джерело
Полтавщина – чудовий край, де живуть талановиті і працьовиті люди. Мальовнича природа, родюча земля, цілющі води, корисні копалини, пам’ятки історії та культури, вигідне географічне розташування – роблять Полтавщину областю з надзвичайним економічним потенціалом. І лише від нас залежить, як ми скористаємося ним.
