До чого призводить недофінансування важливих галузей народного господарства, які перспективи у ЖКГ та про нові перевірки видобувної галузі розповів нещодавно в прямому ефірі програми «Виконавча влада: щоденні будні» (ОДТРК «Лтава») Сергій Ясинський – заступник голови ОДА з питань паливно-енергетичного комплексу, житлово-комунального, дорожнього господарства та раціонального використання природних ресурсів.

Боргові ями доріг

Остання погана новина минулого року полягала у тому, що Держказначейство заблокувало рахунки державних установ по всій Україні. Це означає, що уряд не виділив кошти, на які розраховували сотні організацій та підприємств згідно з Державним бюджетом. «Головна проблема автодорожнього господарства області – хронічне недофінансування. Те, що зараз маємо проблеми із пересуванням дорогами загального користування відбувається через нестачу коштів на їх утримання і поточний ремонт. Я вже не кажу про комунальні дороги – в містах і селах – це окрема тема, але проблема недофінансування там теж №1», – зазначив Сергій Ясинський.

Фахівці вирахували, що щорічно на поточний ремонт і утримання доріг загального користування Полтавської області необхідно близько 1 млрд. грн. Про будівництво нових у цій цифрі навіть не йдеться. Але Державним бюджетом на 2009 рік передбачена сума лише близько 320 млн. грн. Із них реально було профінансовано приблизно 220 млн. грн. «От із тих 220 млн. грн. кілька мільйонів дорожники недоодержали через відсутність реальних коштів у Держбюджеті», – сказав керівник. – «Коли реально їх можна очікувати – це питання не до ОДА, а до уряду, тому що подібну ситуацію маємо по всій Україні».

Нещодавно казначейство-таки повернуло Службі автомобільних доріг у Полтавській області частину заборгованого: вистачило лише на зарплату працівникам за грудень 2009 року та закупівлю найнеобхідніших ПММ для нагального прибирання автошляхів. Але чи багато можна зробити завдяки, приміром, 60 тоннам дизельного пального?

Зрозуміло, що якщо утримання доріг в нормальному стані стало проблемою, про будівництво нових – годі й казати. «Будівництво об’їзних доріг навколо Котельви і Лохвиці залишаються пріоритетними роботами на дорогах загальнодержавного користування області. Але, на жаль, вони тимчасово призупинені», – повідомив Сергій Євстахійович. Ще у 2008 році виконано першу чергу навколо Лохвиці (від автодороги Лубни – Лохвиця до с.Криничне), на що було витрачено 4 млн. грн. Друга черга знаходиться у стадії проектування і потребуватиме не менше 5 млн. грн. Що стосується об’їзду Котельви, то там для повного завершення робіт та введення дороги в експлуатацію необхідно орієнтовно 25 млн. грн.

Голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Асадчев неодноразово звертався до уряду, до керівника Укравтодору Вадима Гуржоса з проханням профінансувати ці найнеобхідніші об’єкти, яких вже сьогодні потребують полтавці. Адже область заробляє для цього достатньо коштів. Справа у тому, що підприємства Полтавщини є платниками акцизного збору, гроші від якого й спрямовуються на будівництво доріг загального користування. Один Кременчуцький НПЗ щомісяця платить понад 100 млн. грн. акцизного збору!

ЖКГ Полтавщини: краще з гірших

В 2009 році в Держбюджеті не було передбачено жодної копійки ні для підтримки, ні для реформування ЖКГ– вперше за всю історію існування галузі. І це питання для очільників області ще болючіше за оповиті боргами дороги. З нормальним функціонуванням житлово-комунальної сфери пов’язані затишок і благополуччя людей, які працюють на інших напрямках народного господарства. Розуміючи це, у ЖКГ вкладали резервні кошти як самі підприємства, так і місцеві бюджети, у тому числі й обласний. «Для порівняння деякі цифри. В 2007 році з Держбюджету на підготовку теплового господарства України до зими було спрямовано понад 3,6 млрд. грн., з них 30 млн. грн. – для Полтавської області. В 2009 році – нуль. І те, що брак коштів поки що не позначився катастрофічно на галузі – заслуга у першу чергу її працівників, які протягом минулих років активно оновлювали її основні фонди», – зазначив Сергій Ясинський.

Полтавщина найкраще в Україні підготувалася до нинішнього опалювального сезону. Наші теплопостачальні підприємства на найвищому рівні в Україні сплатили за спожитий природний газ – майже 90%. Споживачі тепла краще за споживачів інших регіонів розрахувалися з теплопостачальними підприємствами – 95-96%. Але ці показники не можуть стати запорукою нормального функціонування ЖКГ в майбутньому. Сергій Євстахійович називає 3 основні проблеми, які руйнують господарство.

По-перше це, як не дивно, низький рівень розрахунків споживачів. «95% – це все-таки не 100%, адже тепло – не просто послуги, а такий же товар, як і хліб, за який необхідно сплачувати вчасно і у повному обсязі», – говорить керівник. За 2009 рік населення та підприємства області заборгували теплопостачальникам 90 млн. грн. А на ці кошти можна було б відремонтувати обладнання, яке постійно цього потребує.

Друга проблема полягає у тому, що основні фонди теплопостачальних підприємств фізично зношені та морально застарілі. «Сьогодні майже повністю вичерпали свій ресурс 20% всіх котлів, ще 35% котлів малоефективні – ККД у них дорівнює не більше 80% Теплові мережі зношені на 32%, теплопункти – на 30%. У середньому по Полтавщині більше третини обладнання потребує заміни», – констатував керівник. Модернізувати його коштом місцевих бюджетів практично неможливо, тому маємо залучати до відновлення ЖКГ інвесторів. Але в середині України таких навряд чи знайдеш, а закордонні не розуміють і бояться «комунальної форми власності». Там, за кордоном, немає монополії на надання послуг з теплопостачання. До того ж іноземці дотримуються принципу публічного приватного партнерства: держава гарантує прозорість роботи і збереження основних фондів ЖКГ, а інвестор вкладає у них кошти для модернізації та підвищення якості кінцевого товару. Звичайно, отримуючи при цьому прибуток.

Третя проблема – це складність залучення довгих коштів. Хто захоче вкладати гроші у «бездонну яму» українського ЖКГ без надії на прибутки? Для того, щоб інвестори з’явилися, а якість товару теплопостачальників покращилася, необхідно реформувати хоча б самі підприємства, якщо не галузь в цілому. Це означає – змінити систему управління, залучити довгострокові кредити. Схожі процеси відбуваються в усьому світі, в Росії, приміром, проведені подібні реформи. Там основні фонди залишилися у власності місцевої громади, а управління підприємствами кардинально змінилося. У виграші опинилися і споживачі, і теплопостачальники, і інвестори. А отже – держава в цілому.

Чи є майбутнє у «Полтаванафтогазгеології»?

Заступник голови ОДА Сергій Ясинський повідомив, що нещодавно, 3 лютого, Президент України Віктор Ющенко підписав указ про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про заходи щодо підвищення ефективності державного управління у галузі геологічного вивчення і використання надр». Це вже другий подібний документ, яким діяльність уряду в питаннях видобувної галузі, а також роботу НАК «Надра України» визнано незадовільною. Генпрокуратурі доручено зробити відповідні перевірки. А уряд має у тримісячний строк розробити та схвалити Стратегію розвитку геологічної галузі України на період до 2030 року.

Саме відсутність стратегії розвитку ПЕК стало головною причиною всіх бід «Полтаванафтогазгеології», – вважає Сергій Ясинський. А відсутність бачення майбутнього ЖКГ, доріг та інших напрямків народного господарства – причина проблем як окремих підприємств, так і всієї сучасної України, – констатував він.

Прес-служба облдержадміністрації