Охорона земель сільськогосподарського призначення

Версія для друку

 

Охорона земель сільськогосподарського призначення

 

«Охорона земель сільськогосподарського призначення забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, а також обмеження їх вилучення (викупу) для несільськогосподарських потреб.

 Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення допускається лише за умови обґрунтування доцільності такої зміни в порядку, визначеному законом.

 У разі вилучення (викупу) земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб забезпечується пріоритет максимального збереження продуктивних земель.

 Черезсмужжя та конфігурація земельних ділянок, що створюють перешкоди в ефективному їх використанні і здійсненні природоохоронних заходів, а також порушують ландшафтну цілісність території, підлягають упорядкуванню відповідно до затвердженої проектної документації із землеустрою.

 Захист земель сільськогосподарського призначення від ерозії, селів, підтоплення та інших видів деградації здійснюється на основі реалізації заходів, передбачених державними і регіональними програмами, відповідно до робочих проектів рекультивації, захисту земель від ерозії та іншої документації із землеустрою».

Стаття 37 Закону України «Про охорону земель» - «Основні вимоги до охорони родючості ґрунтів» визначає :

«Власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов'язані  здійснювати  заходи  щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

 Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо:

 вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій;

 розорювання сіножатей, пасовищ;

 використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок;

необґрунтовано інтенсивного використання земель.

З метою здійснення контролю за динамікою родючості ґрунтів систематично проводиться їх агрохімічне обстеження, видаються агрохімічні паспорти, в яких фіксуються початкові та поточні рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів і рівні їх забруднення.

 Дані агрохімічної паспортизації земель використовуються в процесі регулювання земельних відносин при:

 передачі у власність або наданні в користування, в тому числі в оренду, земельної ділянки;

 зміні власника земельної ділянки або землекористувача;

 проведенні грошової оцінки земель;

 визначенні розмірів плати за землю;

 здійсненні контролю за станом родючості ґрунтів.

 Форму агрохімічного паспорта та порядок його ведення встановлює центральний  орган  виконавчої влади з питань аграрної політики».

 

угору ↑