Пенсійне забезпечення учасників антитерористичної операції та членів їх сімей

Версія для друку

Пенсійне забезпечення учасників антитерористичної операції  та членів їх сімей

 

Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058) передбачено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають чоловіки після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років, жінки – після 50 років та страхового стажу не менше 20 років, з числа:

 військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які брали участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також тих, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обо'язків військової служби (службових обов'язків), або захворювання, пов'язаного з безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення;

 осіб з числа резервістів і військовозобов'язаних, які захищали незалежність, суверенітет та терироріальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; 

 осіб, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілосності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, та яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6 Закону України “Про статус іветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктіу 12 статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гаранті їх соціального захисту” ;

осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунту 12 статті 7 Закону україни “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” ; 

 дружин (чоловіків), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьків військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаного з безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областяхв районах їх здійснення;

 дружин (чоловіків), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьків, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України “Про статус веиеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, відповідно до абзаців 6, 7 та 8 пункту 1 статі 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних.

Право на призначення пенсії у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі – Закон № 2262) мають особи, які стали особами з інвалідністю у зв’язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов’язаного з безпосередньою участю в антитерористичній операції, члени їх сімей та члени сімей осіб, які загинули (померли) внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції.

При цьому, призначення пенсій таким особам за їх бажанням можливо здійснювати і відповідно до норм Закону № 1058.

Пенсії по інвалідності у відповідності до Закону № 2262 призначаються в таких розмірах:

а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи – 100 процентів, II групи – 80 процентів, III групи – 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);

б) іншим особам з інвалідністю I групи – 70 процентів, II групи –             60 процентів, III групи – 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Одночасно слід зазначити й те, що мінімальні розміри пенсій для осіб з інвалідністю внаслідок війни не можуть бути меншими встановлених розмірів, які визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» від 28 липня 2010 року № 656. Так, для осіб з інвалідністю внаслідок війни I групи – не менше 285 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи – 255 відсотків, III групи – 225 відсотків, в учасників бойових дій – 165 відсотків.

Пенсії у разі втрати годувальника призначаються членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які загинули (померли) внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, – 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім’ї. Якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім’ї, пенсія призначається у розмірі 90 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менше ніж 40 процентів на кожного непрацездатного члена сім’ї.

Мінімальний розмір пенсії у разі втрати годувальника не повинен складати менше двох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених законом.

 

 

угору ↑