Про порядок виїзду громадян України за кордон в Республіку Бєларусь та Російську Федерацію

Версія для друку

 

Інформаційний матеріал
про порядок виїзду громадян України за кордон в Республіку Бєларусь та
Російську Федерацію та особливості оформлення документів, необхідних
для супроводження дітей при перетинанні державного кордону

 

Порядок виїзду за кордон громадян України визначений Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року  № 57 "Про затвердження Правил перетинання, державного кордону громадянами Україні міжнародними договірно-правовими актами.
Відповідно до статті І Угоди між Урядом України та Урядом Республі
Бєларусь від 17 грудня 1992 року "Про безвізовий в'їзд громадян України
Республіку Бєларусь і громадян Республіки Бєларусь в Україну", громадяни однієї Сторони мають право в'їжджати, виїжджати і пересуватися територією другої Сторони при наявності дійсних документів, що посвідчують особу та підтверджую  громадянство. 
Згідно ноти МЗС України від 15.12.03 № 712/КПП/23-113425 документами для громадян України, що згідно статті 1 Угоди посвідчують особу та підтверджую громадянство є:
- паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду кордон, проїзний документ дитини,  дипломатичний паспорт,  службовий паспор посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення на повернення Україну.
Поїздки   дітей   віком   до   18   років   здійснюється   за   вказаними   дійсними документами, або на підставі паспортних документів батьків або інших законних представників,   які   їх   супроводжують,   із   внесенням   у   ці  документи   згідно з встановленим порядком відомостей про дітей.
Відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації "Про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації" від 16 січня 1997 року із змінами та доповненнями внесеними шляхом обміну нотами між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації від           29 березня 2007 року, дійсними документами громадян України для перетинання українсько-російського кордону є:
паспорт громадянина України;
паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 
дипломатичний паспорт; 
проїзний документ дитини:
свідоцтво про народження (для дітей віком до 16 років, за умови виїзду у супроводі батьків (усиновлювачів), опікунів,, піклувальників, або осіб, уповноважених на це батьками (усиновлювачами), опікунами, піклувальниками);
посвідчення особи на повернення в Україну (тільки для повернення   в Україну);
посвідчення особи моряка (за наявності суднової ролі або виписки з неї):
посвідчення члена екіпажу повітряного судна (під час прямування у складі екіпажу).
Громадянам України, які слідують в Російську Федерацію транзитними
потягами через територію Республіки Бєларусь, необхідно врахувати, що пропус через державний кордон в такому випадку на українсько-білоруському кордоні здійснюється відповідно до договірно-правових актів України щодо порядк перетинання державного кордону з Республікою Білорусь.
  У відповідності до пункту 8 статті І "Положення про паспорт громадянина України" затвердженого постановою Верховної ради України від       2 вересня 1993 року № 3423 - 12: "Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при: досягненні громадянином 25- і 45- річного віку вклеюються нові фотокартки, що  відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку,  вважається недійсним". Спроба перетину державного кордону України по недійсному   паспортному документу підпадає під дію статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення: "Незаконне перетинання державного кордону України", а справи передбачені даною статтею розглядаються місцевими судами за
місцем скоєння правопорушення. 
Порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено законодавчими та нормативними актами, основними з них є:
Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21 січня ї 994 року № З857-ХІЇ;
Постанова КМУ від 27 січня 1995 року № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України"';
Постанова КМУ від 23 квітня 2003 року № 569 "Про затвердження. Порядку повернення до України позбавлених, батьківського піклування дітей, які є громадянами України";
Постанова КМУ від 26 вересня 2002 року № 1432 "Про затвердження Порядку повернення дітей-іноземців до місць їх постійного проживання".
Правила оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення. затверджені постановою КМУ від 31 березня 1995 року № 231 (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 24 березня 2004 року № 380).
Статтею З1З Цивільного Кодексу України визначено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними. Водночас фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний, самостійний виїзд за межі України.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про громадянство України" особа, батьки або один із батьків якої, на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Відповідно до пункту 1 статті 2 зазначеного Закону, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави, у правових відносинах він визнається, лише громадянином України.
Статтею 6 Сімейного Кодексу України, який набрав чинності і січня 2004 року, визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Згідно зі статтею 17 Правил оформлення, і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від             31 березня 1995 року № 231 відомості про дітей, які їдуть за кордон разом          з батьками (законними представниками), вносяться в паспорти батьків чи одного з батьків (законних представників) на підставі, заяви громадянина, у чий паспорт вписуються діти.
У разі погреби виїзду дитини за кордон оформляється проїзний документ, а у випадках, передбачених пунктом 4 цих Правил, - паспорт. Згідно з цим пунктом із заявою про оформлення паспорта можуть звертатися громадяни України, які досягли 18-річного віку, а у разі постійного проживання за кордоном - 16-річното віку. У разі виїзду   на   постійне   проживання   за   кордон   усиновленої   іноземцями   дитини   - громадянина України, а також в інших випадках за наявності вимог з боку держави до якої здійснюється виїзд, чи вимог міжнародної організації, для участі в заход якої здійснюється виїзд, паспорт може бути оформлено до досягнення громадянином 18-річного віку.
На дітей віком від 5 до 18 років, які виїжджають разом із законними представниками і відомості про яких вписуються у їх паспорти, подаються фотокартки, що вклеюються у ці паспорти і скріплюються печаткою. Для оформлення паспорта/проїзного документа фотокартки подаються незалежно від віку дитини. Проїзний документ оформляється на три роки або до досягнення дитиною 18-річно віку.
Кожного разу під час виїзду за кордон дітей-громадян України (віком до 16 років), наряду з іншими необхідними паспортними документами супроводжуюча особа надає для перевірки прикордонному наряду нотаріально завірену згоду обох батьків  (законних  представників  -  опікунів,  піклувальників,  прийомних   батьків,  батьків-вихователів).
У разі проживання одного з батьків за кордоном засвідчення згоди може здійснюватися консульською установою МЗС України або відповідно до Апостильської конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офщійних документів (підписана у м. Гаага 5 жовтня 1961 р., ратифікована Законом України від 10 січня 2002 року № 2933-IIІ, постанова КМУ від 18 січня 2003 р. № 61 "Про надання повноважень на проставлення апостиля, передбаченого Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних, офіційних документів").
Відповідно до статті 4 передбачений в частині першій статті 3 Апостильської конвенції апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом, він повинен відповідати зразку, що додається до цієї  Конвенції.
Запис про батьків дитини, якщо батьківство, материнство не встановлене, здійснюється на підставі статті 135 Сімейного Кодексу України, а саме;
при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. У разі смерті матері, а також неможливості установити місце її проживання запис про матір та батька дитини провадиться відповідно до цієї статті за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина;
якщо батьки дитини невідомі, запис про них у КНИЗІ реєстрації народжень провадиться за рішенням органу опіки та піклування.
Забезпечення таємниці усиновлення передбачено статтею 228 Сімейного Кодексу України, якою визначено:
особи, яким у зв'язку з виконанням службових обов'язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), зобов'язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним;
відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду у зв'язку з цивільною чи кримінальною справою, яка є у їх провадженні;
таємниця усиновлення забезпечується також відповідно до статей 229-231 цього  Кодексу;
особи, які розголосили таємницю усиновлення, несуть відповідальність,
установлену законом. 
         Опіка та піклування над дітьми регламентується статтями 243, 244 Сімейного Кодексу України,
         Опіка,    піклування    установлюється    над    дітьми,    які    залишилися    без батьківського піклування. Опіка установлюється над дитиною, яка не досягла, чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років установлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Що стосується застосування Сімейного Кодексу України до іноземців та осіб без громадянства.
Усиновлення іноземцем дитини, яка є громадянином України, здійснюється виключно за рішенням суду.
Дитина може бути усиновлена іноземцем, якщо протягом одного року з моменту взяття її на облік у Центрі з усиновлення дітей не виявилося громадянина України, який бажав би її усиновити або взяти під опіку чи піклування до себе в сім'ю. На усиновлення дитини іноземцем потрібна згода Центру з усиновлення дітей.
 За усиновленою дитиною зберігається громадянство України до досягнення нею   вісімнадцяти  років.   Усиновлена   дитина   має   право   на   збереження   своєї  національної ідентичності відповідно до Конвенції про права дитини, інших міжнародних договорів.
 Під час здійснення прикордонного контролю та пропуску через державний кордон на виїзд із України дітей-громадян України, яким ще не виповнилося 16 років і які прямують через державний кордон на законних підставах в супроводі законних представників (батьків, опікунів, піклувальників) або осіб, які уповноважені ними як в індивідуальному порядку, так і в складі організованих груп, посадовими особами          Державної прикордонної служби України перевіряється:
          паспортний документ супроводжуючої особи (передбачений міжнародними угодами),
проїзний документ дитини (свідоцтво про народження - тільки для поїздок в Російську Федерацію, а також для жителів прикордонних районів, визначених відповідними угодами про спрощений пропуск з Республікою Молдова та Республікою Білорусь),
нотаріально завірену згоду обох батьків (законних  представників).
Нотаріально завіреної згоди іншого з батьків, який не супроводжує дитину,   
   посадова особа Держприкордонсдужби не вимагає у разі наявності оригіналів
   або нотаріальнозавірених копій:
свідоцтва про смерть,
рішення суду про позбавлення, батьківських прав,
рішення суду про визнання особи безвісті зниклою,
рішення суду про визнання особи недієздатною,
         довідки відділу запису актів цивільного стану (ЗАЦС) про те, що відомості      про батька записані за заявою матері відповідно до частини першої статті 135 Сімейного Кодексу України (під час виїзду дитини за кордон, у супроводі одинокої матері).
Усі, зазначені документи після завершення перевірки та відповідного оформлення підлягають поверненню пред'явнику.
Інші будь-які додаткові документи посадова особа Держприкордонслужби України може вимагати для з'ясування та підтвердження законності виїзду осіб (дітей) за кордон у разі виникнення сумнівів щодо дійсності та належності наданих документів, а також наявності ознак злочину.
         Виїзд з України дитини-громадянина України (віком до 16 років) у супроводі одного з батьків може бути дозволено за усної згоди іншого, якщо останній перебуває у пункті пропуску через державний кордон, але не прямує через державний кордон і має при собі документи, що підтверджують його батьківство (паспорт, документи, як підтверджують батьківство, право опіки та піклування).
Діти-громадяни України (віком до 16 років), які разом з батьками постійно проживають за кордоном, що підтверджується відповідними документами та відмітками в їх паспортних документах або паспортних документах батьків, у які вони записані (про виїзд з України на постійне проживання чи постановку на консульський облік в дипломатичних представництвах України за кордоном), або документом, який дає право на постійне проживання за кордоном, виданий компетентними органами країни проживання, можуть виїжджати за межі України у супроводі одного з батьків без обов'язкового пред'явлення згоди іншого.
Усиновлені іноземцями діти-громадяни України виїжджають за кордон до місця постійного проживання разом з усиновителями за паспортами громадянина України для виїзду за кордон. Посадова особа Держприкордонслужби здійснює перевірку законності виїзду дитини за кордон. Одним із підтверджень законності виїзду може бути рішення суду про усиновлення.

Житомирський прикордонний загін

угору ↑