Зона вільної торгівлі

Версія для друку

 

https://i.io.ua/img_su/large/0229/15/02291534_n1.pngЗ 1 січня 2016 року розпочалося тимчасове застосування Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВ ЗВТ). Одночасно завершив свою дію режим автономних торговельних преференцій ЄС для України, започаткований 3 квітня 2014 р., в рамках якого в односторонньому порядку українському експорту надавався доступ до ринку ЄС на умовах ПВ ЗВТ. З 1 вересня 2017 року Угода про асоціацію між Україною та ЄС набрала чинності в повному обсязі.

Українська сторона досягла суттєвого прогресу у виконанні нормативно-правових та інституційних зобов’язань в рамках імплементації положень Угоди про асоціацію в частині ПВ ЗВТ Україна-ЄС. Ключовими досягненнями української сторони за 2017 рік стали приєднання України до Програми ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME) (2014-2020)», завершення внутрішньо-державних процедур, необхідних для приєднання України до Регіональної Конвенції про преференційні правила походження товарів (ПЕМ-Конвенція). Українська сторона схвалила проект Всеохоплюючої стратегії реформування системи санітарного та фітосанітарного нагляду в Україні, Дорожньої карти реформ системи державних закупівель. Протягом року тривав діалог з метою підготовки до переговорів з укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угоди АСАА). 

Відповідно до досягнутих політичних домовленостей, 1-2 березня 2017 р. у Брюсселі відбулося перше засідання Діалогу високого рівня Україна-ЄС у промисловій сфері та започатковано  діяльність секторальних робочих груп у пріоритетних галузях промисловості, Наступне засідання Діалогу планується на 26-27 березня 2018 р. у Києві. Важливо відзначити, що з 1 лютого 2018 року Україна набула повноправного членства в Регіональній конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед). Країни-учасниці цієї Конвенції можуть використовувати матеріали і сировину одна одної без втрати преференційного статусу походження. Таким чином, при виробництві товарів в Україні можна закуповувати сировину та комплектуючі в країнах-учасницях Конвенції, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю, а вже готову продукцію експортувати до інших членів Конвенції, використовуючи ефект діагонального накопичення при встановленні преференційного статусу товару. Відповідно, також і українські матеріали та комплектуючі можуть використовуватись у виробництві в країнах-учасницях Конвенції для подальшого експорту у вигляді складових готової продукції.

https://i.io.ua/img_su/large/0229/15/02291534_n2.png

З текстами Закону України про ратифікацію Угоди про асоціацію й застосування її окремих положень, інших відповіднихдокументів Уряду України та Європейського Союзу можна ознайомитися за такими посиланнями:

1. Закон України № 1678-VII від 16 вересня 2014 року про ратифікацію Угоди про асоціацію та її тимчасове застосування.

(http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1678-18/paran2#n2

2. Лист Міністерства закордонних справ України № 72/14-612/1-2980 від 30.11.2015 щодо тимчасового застосування Угоди про асоціацію з 1 січня 2016 року.

 (http://zakon5.rada.gov.ua/rada/show/v2980321-15/paran2#n2 )

 

3. Рішення Ради ЄС №2014/668/EU від 23.06.2014 р. про підписання та тимчасове застосування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і його державами-членами.

 (http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32014D0668  )

 

4. Рішення Ради ЄС № 2014/691/EU від 29.09.2014 р. про внесення змін до Рішення Ради ЄС ЄС №2014/668/EUвід 23.06.2014 р. стосовно підписання та тимчасове застосування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і його державами-членами.

 (http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32014D0691 )

5. Інформація ЄС про дату набрання чинності Угодою про асоціацію між Україною та ЄС 
(http://eur-lex.europa.eu/legal-content/en/TXT/?uri=CELEX:22017X0725(01))

 

Застосування режиму ПВ ЗВТ сприяє поступовому розширенню доступу до українського ринку для європейського імпорту в рамках лібералізованого митного режиму, змінам у правовому та адміністративному режимі експорту українських товарів на ринок ЄС відповідно до положень Угоди про асоціацію, здійсненню в Україні регуляторних реформ, передбачених ПВ ЗВТ.

6. Розпорядження КМУ від 06.12.2017 № 867-р «Про схвалення проекту Рішення Ради асоціації між Україною та ЄС стосовно доповнення Додатка І-А до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» (https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-shvalennya-proektu-rishennya-radi-aso...).

7. Розпорядження КМУ від 06.12.2017 № 872-р «Про схвалення проекту Рішення Комітету асоціації у торговельному складі стосовно перерахунку графіка скасування експортних мит, зазначеного в Додатку I-С і Додатку I-D до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони»(https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-shvalennya-proektu-rishennya-komitetu...).

Українські виробники та експортери потребують роз’яснень щодо нових чи змінених правил роботи у торгівлі з ЄС, які з’явилися у зв’язку із започаткуванням ПВ ЗВТ. З цією метою Міністерством економічного розвитку і торгівлі України було розроблено пакет відповідей на запитання, які найчастіше надходили від українських підприємств протягом перших шести місяців функціонування ПВ ЗВТ (Frequently Asked Questions, FAQs).  

 

Повний зміст FAQs з питань функціонування ПВ ЗВТ можна знайти за посиланням:

http://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=b142801e-b932-4207-aea9-df3728dad379&title=FaqZPitanFunktsionuvanniaVilnoiTorgivliMizhUkrainoiuTas

 

Запитання та відповіді щодо функціонування режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС

Запитання 1. Які переваги отримає український бізнес від запровадження ПВЗВТ?

Положення Угоди про асоціацію в частині запровадження вільної торгівлі між Україною та державами-членами Європейського Союзу серед іншого передбачає поступове, впродовж певних перехідних періодів, скасування/зниження ставок увізного мита сторін на товари походженням з іншої сторони.

Для українського бізнесу це означає в першу чергу можливість виходу на достатньо сильно захищений (в тому числі і рівнями увізних мит) ринок держав-членів ЄС та вигравати порівняно з товарами ЄС не лише в якості, а й у ціні.

Крім того, домовленості щодо вільної торгівлі передбачають також і проведення Україною низки реформ, в першу чергу в сфері технічного регулювання, санітарних та фітосанітарних заходів, підвищення стандартів якості та безпечності продукції.

Крім того, визнання української продукції на такому великому та цікавому для всіх держав світу ринку, як ЄС, автоматично означає спрощений вихід української продукції на ринки третіх країн.

Водночас, зона вільної торгівлі з ЄС не означає автоматичного збільшення експорту та пожвавлення торгівлі. Вільна торгівля з ЄС – це можливість:

  • виходу на один з найбільших, найпотужніших та найбільш захищених ринків світу;
  • конкурувати на рівних умовах та нарощувати обсяги експорту до одного з найважливіших торговельних партнерів України;
  • збільшення кола потенційних споживачів української продукції;
  • знайти нових партнерів та диверсифікувати свої експортні потоки з метою мінімізації ризиків у разі неможливості доступу на ринки певних країн СНД;
  • спрощення процесів залучення технологічних та інноваційних рішень, що реалізуються у країнах ЄС;
  • зменшення нетарифних обмежень у торгівлі сільськогосподарською продукцією у рамках співробітництва у сфері санітарних та фітосанітарних заходів;
  • покращення доступу до якісної імпортної техніки, насіння, засобів захисту рослин тощо; збереження суверенітету у визначенні та здійсненні зовнішньоекономічної політики.

Запитання 2. Що необхідно для того щоб скористатися преференціями в рамках вільної торгівлі з ЄС?

Підставою для застосування до українських товарів торговельних преференцій є наявність сертифікату походження (переміщення) товарів EUR.1, який з 1 січня 2016 року видають митні органи на безоплатній основі.

З метою організації повноцінного функціонування системи визначено місця видачі сертифікатів – 162 підрозділи митниць, які максимально наближені до потенційних експортерів/виробників. Детальну інформацію про місця розміщення підрозділів митниць, які здійснюватимуть видачу сертифікатів оприлюднено на веб-порталі ДФС.

Важливим фактором є також те, що наяність сертифіката з перевезення товарів з України EUR.1 не вимагається у випадках, якщо:

  • загальна фактурна вартість партії товарів, походженням з України, не перевищує 6 000 євро (для отримання преференцій в країнах ЄС експортер самостійно декларує походження товарів з України в декларації інвойсі, текст якої наведено в додатку IV до Угоди);
  • експортер має статус уповноваженого (схваленого) відповідно до статті 23 Правил походження;
  • в країнах ЄС товари оподатковуються за нульовою ставкою ввізного мита Митного тарифу (за винятком положень Правил походження щодо кумуляції та квот).

Запитання 3. Що таке статус уповноваженого (схваленого) експортера?

Інститут схваленого експортера при визначенні преференційного походження товарів запроваджено у 2015 році (Порядок надання та анулювання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера затверджено наказом Мінфіну від 07.10.2014 № 1013).

При цьому, схваленим експортером може бути підприємство-експортер, юридична особа, зареєстрована в Україні, за винятком митного брокера, яка здійснює постійні відправлення товарів на умовах угод та має право самостійно оформлювати декларацію інвойс незалежно від вартості партії товару.

Для отримання тарифних преференцій в країнах ЄС український експортер товару має змогу без оформлення сертифіката “EUR.1” самостійно декларувати походження товарів на товаросупровідних документах без залучення митниці. Строк дії статусу схваленого експортера не обмежений у часі.

Впровадження в Україні інституту схваленого експортера при визначенні походження товарів забезпечить підтримку та прискорення процедури експорту товарів українського походження на ринки країн ЄС, а також застосування тарифних преференцій (пільговий режим оподаткування) до товарів українського походження в країнах ЄС.

Запитання 4. Який орган видає сертифікати з перевезення товарів EUR.1 і скільки ця послуга коштує?

З 1 січня 2016 року сертифікати походження (переміщення) товарів EUR.1 видають митні органи на безоплатній основі.

Детальну інформацію про місця розміщення підрозділів митниць, які здійснюватимуть видачу сертифікатів оприлюднено на веб-порталі ДФС.

Запитання 5. Як будуть зменшуватися ставки увізного мита сторін?

Ставки увізного мита будуть зменшуватись відповідно до графіків сторін, викладених у додатку І-А до Угоди про асоціацію. При цьому,

Базова ставка – означає ставку увізного мита з якої починається зниження/скасування.

Перехідний період – означає кількість років впродовж яких ставку мита буде знижено/скасовано.

Перехідний період “0” – означає, що з моменту застосування положень щодо вільної торгівлі (тобто з 1 січня 2016 року) ставку увізного мита встановлено на рівні 0%.

Скасування/зниження ставок увізних мит по решті товарів відбувається рівними частинами впродовж встановленого періоду. Наприклад, якщо перехідний період встановлено 3 роки, то впродовж 3 років до досягнення ставки 0% у четвертому році (тобто починаючи від 1 січня 2016 року, ставка 0% буде діяти з 1 січня 2019 року).

Запитання 6. Як дізнатися які ставки увізного мита встановлено для продукції, яка експортується в ЄС в рамках вільної торгівлі?

Інформація щодо актуальних ставок увізного мита ЄС для товарів походженням з України доступна в режимі он-лайн на інтернет-ресурсі Європейської Комісії Trade Helpdesk за посиланням.

Запитання 7. Як користуватися веб-порталом Trade Helpdesk?

Для того, щоб отримати всю актуальну інформацію, зокрема щодо мит та інших податків, а також інших актуальних умов експорту до ЄС з України необхідно на інтернет-ресурсі Європейської Комісії Trade Helpdesk в розділі “Мій експорт” за посиланням заповнити відповідну форму пошуку, зокрема вибрати у розділі:

“ Product code (10 digits)” – код вашої продукції згідно комбінованої номенклатури ЄС (аналог Української класифікації кодів зовнішньоекономічної діяльності);

“I want to export from” – країну походження “Україна”;

“To an EU Member State” – державу ЄС, до якої маєте намір експортувати.

База даних доступна англійською мовою.

Якщо невідомий код товару, можна переглянути Гармонізовану систему або шукати за ключовим словом, натиснувши на посилання “Find my product code” (знайти код мого товару – розташоване праворуч від поля “Enter a product code” (уведіть код товару)).

Для врахування сезонності та графіків запровадження певних правил необхідно також зазначити очікувану дату експорту.

Після введення усіх даних натисніть на кнопку пошуку “Search”.

Cистема надасть інформацію в кількох вкладках, серед яких:

  • вимоги до товару (Product requirements) (містить загальний опис правового і регуляторного поля по певній категорії вимог, точні посилання на правові акти ЄС, розміщені на EurLex, додаткові джерела інформації, а також додаткову інформацію щодо країни імпорту (профільні органи влади і їхні контакти, додаткові акти національного законодавства (якщо такі є), інші національні інформаційні джерела). Може також містити інформацію щодо специфічних (необов’язкових) вимог (назва починається зі слова “Voluntary“ (добровільний)),
  • ввізні мита ЄС (EU import duties),
  • правила походження (Rules of Origin FTA DC),
  • статистика (Statistics).

Крім того, база Trade Helpdesk містить багато іншої інформації.

Відеоінструкція (англійською мовою) як користуватись службою Trade Helpdesk та її можливостями доступна за посиланням.

Запитання 8. На які товари ЄС встановлено тарифні квоти в рамках вільної торгівлі з ЄС?

З 1 жовтня 2017 року набрав чинності Регламент 2017/1566 Європейського Союзу про надання Україні додаткових торговельних преференцій на низку українських аграрних товарів, яке діятиме протягом 3 років. Відповідно до документу, додаткові квоти вже діють на 5 позицій українських агротоварів: мед, виноградний сік, ячмінна крупа та борошно, обробленні томати, овес. Але, окрім того, в 2017 році також відбулось планове збільшення обсягів імпортних тарифних квот (Tariff Rate Quotas) для 18 позицій українських аграрних товарів. А з 1 січня 2018 року також почнуть діяти додаткові преференції на пшеницю, кукурудзу та ячмінь.

Відповідно до ПВ ЗВТ між Україною та ЄС передбачено такі модифікації квот в частині їх збільшення:

 

Квоти за принципом "перший прийшов –перший обслуговується"

Номер квоти

Опис

Розмір квоти, т 2016р

Розмір квоти, т 2017р

Зміни, т у 2018 р.

Зміни, т у 2019 р.

09.6700

Баранина  (з поступовим збільшенням протягом 5 років до 2 250 т)

1 500 

1 650  (+150)

1800

(+150)

1950

(+150)

09.6701

Мед  (з поступовим збільшенням протягом 5 років до 6 000 т)

5 000 

5 200  (+200)

5 400

5 600

09.6702

Часник

500 

500 

 

 

09.6703

Овес

4 000 

4 000 

 

 

09.6704

Цукор

20 070 

20 070 

 

 

09.6705

Інший цукор (з поступовим збільшенням протягом 5 років до 20 000 т)

10 000 

12 000  (+2 000)

14 000

(+2 000)

16 000

(+2 000)

09.6706

Цукрові сиропи

2 000 

2 000 

 

 

09.6707

Ячмінна крупа та борошно; зерно зернових злаків, оброблене іншими спосабами (з поступовим збільшенням протягом 5 років до 7 800 т)

6 300 

6 600  (+300)

6 900

(+300)

7 200

(+300)

09.6708

Солод та пшенична клековина

7 000 

7 000 

 

 

09.6709

Крохмаль

10 000 

10 000 

 

 

09.6710

Оброблений крохмаль (з поступовим збільшенням протягом 5 років до 2 000)

1 000 

1 200  (+200)

1 400

(+200)

1 600

(+200)

09.6711

Висівки, відходи та залишки (з поступовим збільшенням протягом 5 років до 21 000)

17 000 

18 000  (+1 000)

19 000

(+1 000)

20 000

(+1 000)

09.6712

Гриби

500 

500 

 

 

09.6713

Гриби

500 

500 

 

 

09.6714

Оброблені томати

10 000 

10 000 

 

 

09.6715

Виноградний та яблучний соки

10 000 

12 000

(+2 000)

14 000

(+2 000)

16 000

(+2 000)

09.6716

Продукція з обробленого молока

2 000 

2 000 

 

 

09.6717

Оброблена продукція з масла

250 

250 

 

 

09.6718

Цукрова кукурудза

1 500 

1 500 

 

 

09.6719

Оброблена продукція з цукру (з поступовим збільшенням протягом 5 років до 3 000 т)

2 000 

2 200  (+200)

2 400

(+200)

2 600

(+200)

09.6720

Оброблена продукція із зернових

2 000 

2 000 

 

 

09.6721

Оброблена продукція з молочних вершків (з поступовим збільшенням протягом 5 років до 500 т)

300 

340 

(+40)

380

(+40)

420

(+40)

09.6722

Харчові продукти

2 000 

2 000 

 

 

09.6723

Етанол (з поступовим збільшенням протягом 5 років до 100 000 т)

27 000 

41 600  (+14 600)

56 200

(+14 600)

70 800

(+14 600)

09.6724

Сигари та цигарки

2 500 

2 500 

 

 

09.6725

Матінол сорбітол

100 

100 

 

 

09.6726

Продукти переробки солоду та крохмалю

2 000 

2 000 

 

 

Квоти за принципом ліцензування

09.4270

Яловичина

12 000 

12 000 

 

 

09.4271     

09.4272

Свинина

40 000 

40 000

 

 

09.4273   

Курятина (4 основні квартальні квоти по 4000т та 4 додаткові по 5000т)

16 000 

16 800  (+800)

17 600

(+800)

18 400

(+800)

09.4274

 

20 000 

20 000 

 

 

09.4275  

09.4276

Яйця (з поступовим збільшенням протягом 5 років до 3 000 т)

1 500

 

3000

1 800 

(+300)

 

2 100

(+300)

 

2 400

(+300)

 

09.4306

Пшениця (з поступовим збільшенням протягом 5 років до 1 000 000 т)

950 000 

960 000  (+10 000)

970 000

(+10 000)

980 000

(+10 000)

09.4307

Ячмінь (з поступовим збільшенням протягом 5 років до 350 000 т)

250 000 

270 000  (+20 000)

290 000

(+20 000)

310 000

(+20 000)

09.4308

Кукурудза

400 000 

450 000  (+50 000)

500 000

(+50 000)

550 000

(+50 000)

09.4600

Молоко, вершки, згущене молоко та йогурти (з поступовим збільшенням протягом 5 років до 10 000 т)

8 000 

8 400  (+400)

8 800

(+400)

9 200

(+400)

09.4601

Сухе молоко (з поступовим збільшенням протягом 5 років до 5 000 т)

1 500 

2 200  (+700)

2 900

(+700)

3 600

(+700)

09.4602

Вершкове масло та молочні пасти (з поступовим збільшенням протягом 5 років до 3 000 т

1 500 

1 800 (+300)

2 200

(+300)

2 500

(+300)

 

Разом з тим, як було зазначено вище, відповідно до Регламенту ЄС 2017/1566 від 13 вересня 2017 р. щодо надання Україні додаткових торговельних преференцій надано додатково:

 

Назва

Коди товарних груп

Додаткові обсяги

(строком на три роки)

Початок застосування

Мед

0409

2 500

01.10.2017

Виноградний сік

2009 61 90

2009 69 11

2009 69 71

2009 69 79

2009 69 90

500

01.10.2017

Кукурудза, кукурудзяне борошно та гранули

1005 90 00

1102 20

1103 13

1103 20 40

1104 23

625 000

01.01.2018

Ячмінна крупа та борошно

1103192010 (ex 1103 19 20)

1103 19 90

1103 20 90

1104 19 10

1104 19 50

1104 19 61

1104 19 69

1104290400 1104290500 1104290800 1104291790 1104293090 1104295100 1104295990 1104298100 1104298990 (ex 1104 29)

7 800

01.10.2017

Оброблені томати

2002

3000

01.10.2017

Овес

1004

4 000

01.10.2017

Пшениця м'яка, пшеничне борошно та гранули

1001 90 99

1101 00 15 1101 00 90

1102 90 90

1103 11 90 1103 20 60

65 000

01.01.2018

Ячмінь, ячмінне борошно та гранули

1003 90 00

1102 90 10

ex 1103 20 25

325 000

01.01.2018

 

 

Запитання 9. Які механізми адміністрування тарифних квот в України/ЄС?

Адміністрування тарифних квот для імпорту в Україну м'яса свинини; м'яса птиці та цукру відбуватиметься за принципом “перший прийшов – перший обслуговується”. Порядок контролю за розподілом тарифної квоти затверджено наказом Мінфіну від 11.12.2014 № 1203.

Відповідно до законодавства ЄС, адміністрування тарифних квот здійснюється за двома принципами:

  • “перший прийшов – перший обслуговується” та
  • через систему імпортних ліцензій.

Запитання 10. Як дізнатися про наявність невикористаного залишку в рамках тарифної квоти?

Інформація про поточні залишки тарифних квот, які управляються на основі принципу “перший прийшов – перший обслуговується”, доступна в режимі он-лайн у відповідному розділі на офіційному порталі Європейської Комісії.

Інформація щодо невикористаних залишків тарифних квот коригується ввечері кожного робочого дня.

Запитання 11. Як відбувається адміністрування тарифних квот через систему імпортних ліцензій?

Така система діятиме для таких товарів, як м'ясо птиці та напівфабрикати з м'яса птиці (основна та додаткова); молоко, вершки, згущене молоко та йогурти; пшениця м'яка, пшеничне борошно та гранули; яйця та альбуміни (основна та додаткова); кукурудза, кукурудзяне борошно та гранули; свинина (основна та додаткова); ячмінь, ячмінне борошно та гранули; вершкове масло та молочні пасти; яловичина; сухе молоко.

Тарифні квоти віднесено до компетенції Генерального директорату ЄК, відповідального за сільське господарство і розвиток сільських районів.

Видача ліцензій на ввезення в рамках тарифних квот здійснюється на запит імпортера держави-члена ЄС.

Потенційні імпортери української продукції подають відповідну заявку на право здійснення імпорту (видачу ліцензії) до Генерального директорату Європейської комісії "Аграрні питання та розвиток сільської місцевості". При цьому існують обмеження у часі, протягом якого можна зарезервувати відповідний обсяг квот.

Інформація про залишки тарифних квот, які видаються через систему імпортних ліцензій, надається у разі звернення компетентного органу з відповідним запитом на адресу ГД ЄК «AGRI».

Запитання 12. Що означає додаткова тарифна квота?

Додаткова тарифна квота – це додатковий обсяг товару, який можна експортувати зі ставкою мита 0% для окремих товарів, щодо яких встановлено квоти. Детальніше про встановлені квоти див. відповідь на запитання 8.

Запитання 13. Чи можна буде експортувати після того, як тарифна квота була використана?

Так. Водночас, імпорт товарів понад визначений обсяг підпадатиме під загальний режим імпорту, тобто оподатковуватиметься за тими ж умовами, які діяли для України до запровадження вільної торгівлі.

Запитання 14. Чи передбачена процедура збільшення обсягів тарифних квот?

Відповідно до положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС розгляд питання перегляду умов лібералізації, зокрема в частині прискорення, можливий через 5 років після набрання Угодою чинності.

Запитання 15. Які податки діють в державах-членах ЄС при експорті продукції з України?

Актуальна інформація щодо основних податків, які справляються при ввезенні товарів до держав-членів ЄС, доступна в режимі он-лайн на інтернет-ресурсі Європейської Комісії Trade Helpdesk в розділі “Internal Taxes” за посиланням.

Крім того, база даних Trade Helpdesk також містить додаткову інформацію, зокрема щодо:

податку на додану вартість (Value Added Tax (VAT)),

- акцизних зборів (excise duties) тощо.

Запитання 16. Чи діють якісь преференції в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС при експорті до ЄС з третіх країн?

Будь-які преференції однією країною іншій надаються на підставі відповідної міжнародної двосторонньої/багатосторонньої Угоди та розповсюджуються лише на товари походженням з країн, які є сторонами такої Угоди.

Тому при експорті до ЄС з будь-якої третьої країни необхідно перевіряти наявність відповідних Угод між ЄС та цією країною.

Преференції, які надаються товарам походженням з України на підставі Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, поширюються виключно на товари походженням з України.

Запитання 17. Як знайти партнерів в ЄС?

Посилання, які можуть бути корисними при пошуку партнерів, дослідженні ринків та інші корисні посилання розміщені на сайті Мінекономрозвитку за посиланням.

В контексті розвитку експортної діяльності підприємства та пошуку партнерів також можна брати участь у відповідних виставках та ярмарках, які, серед іншого, заплановані Мінекономрозвитку та Мінагрополітики.

Водночас, при Мінекономрозвитку функціонує Офіс з просування експорту – консультативно-дорадчий орган, який було створено  як “єдине вікно” допомоги українським експортерам у виході на нові ринки. Метою цього Офісу є допомага українському бізнесу бути успішним на міжнародних ринках шляхом розвитку експортних компетенцій українського бізнесу, допомоги в налагодженні співробітництва та партнерства між українським та закордонним бізнесом, промоції українських товарів та послуг за кордоном. Цей Офіс працює в таких 4 напрямах:

 - Інформація для експортерів: бази даних, аналітика пріоритетних ринків та індустрій.

 - Освіта для експортерів: тренінги, семінари, вебінари та інші навчальні заходи для експортерів.

-  Послуги для експортерів: оцінка експортної готовності, первинний консалтинг, допомога у пошуку бізнес-партнерів, консультування щодо участі в тендерах зарубіжних країн (GPA).

-  Бізнес-можливості: події, що відкривають нові експортні можливості : торгові місії, виставки, В2В та B2G зустрічі.

Запитання 18. Які основні вимоги законодавства ЄС до безпеки та якості продукції?

Усі товари, які імпортуються на митну територію ЄС, в обов’язковому порядку повинні відповідати усім вимогам Європейського Союзу, спрямованим на забезпечення захисту споживачів. Ці вимоги суттєво різняться у залежності від конкретного товару, але у цілому можуть бути згруповані за такими напрямами:

  • Технічні вимоги;
  • Екологічні вимоги;
  • Вимоги у сфері санітарних та фітосанітарних заходів.

Крім того, до певних видів продукції на рівні ЄС встановлюються маркетингові стандарти, а також застосовуються імпортні обмеження, що також можуть розглядатися як механізми захисту внутрішнього ринку від імпортних товарів, якість і безпека яких не відповідає вимогам Євросоюзу.

Актуальна інформація щодо основних вимог до продукції, яка ввозиться до держав-членів ЄС, доступна в режимі он-лайн на інтернет-ресурсі Європейської Комісії Trade Helpdesk (див. відповідь до питання 7).

 

Портал Trade Helpdesk

 

Враховуючи те, що Європейський Союз (ЄС) – найбільший у світі спільний ринок, багато підприємців із різних країн світу, в тому числі з України, прагнуть експортувати свою продукцію до ЄС. Проте, іноді потенційним експортерам бракує інформації про те, яким чином експортувати відповідно до правил та вимог Євросоюзу.

Служба підтримки експорту (EU Trade Helpdesk– це он-лайн сервіс, який створений Європейською Комісією спеціально для того, щоб допомагати підприємцям із країн, що розвиваються, отримувати безкоштовний доступ до інформації стосовно умов експорту до ЄС.

Служба підтримки експорту – це фактично Інтернет-ресурс, на якому в он-лайн режимі користувачі можуть знайти інформацію про умови торгівлі з ЄС, зокрема, стосовно діючих мит, преференційних торговельних угод, статистичних даних, інших специфічних вимог до продукції тощо.

Як відомо, ЄС є митним союзом. Тобто, мито на товари, що переміщуються між державами-членами ЄС не сплачується, тоді як для третіх країн-партнерів ЄС це означає, що:  

всі країни-члени Євросоюзу застосовують спільний митний тариф для товарів, що ввозяться з-поза межі ЄС;

товари, які були законно імпортовані в ЄС, можуть поширюватися по всій території спільноти без будь-яких інших митних перевірок.

Митна територія ЄС включає території наступних країн: Австрія, Бельгія, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швеція, Об'єднане Королівство Великої Британії та Північної Ірландії

Митний простір ЄС також включає такі території (включаючи їх територіальні води, внутрішні морські води та повітряний простір): князівство Монако, військові бази Акротірі і Декелія, що формують заморську території Великої Британії на Кіпрі.

угору ↑