Що відбувається з мозком під дією наркотиків

Версія для друкуВерсія для друку

Що відбувається з мозком під дією наркотиків

 

На думку переважної більшості людей, особи, які страждають від наркотичної залежності або надмірного вживання препаратів, що містять наркотичні речовини, знаходяться у полоні соціальної проблеми.

Тобто безпідставно популярною є думка про соціальну природу наркотичної залежності. Для таких людей наркомани – це морально слабкі особи, залежність яких прямо пропорційна їхнім бажанням і вольовим настановам. Вирішення проблеми для таких людей вбачається у добровільній і повній згоді порвати із небезпечною звичкою. Однак цього може бути і зазвичай буває замало.

Складність цієї серйозної для суспільства загрози обумовлюється впливом наркотичних речовин на мозок. Сила волі – лише крихітний крок до успіху на шляху до повного одужання.

Сьогодні механізм впливу наркотиків на мозок уже не є секретом. Завдяки цьому люди, які потрапили у наркотичну залежність, можуть отримати допомогу і розпочати нове здорове життя.

Хімічні сполуки у складі наркотичних речовин впливають на мозкові клітини, які відповідають за отримання і обробку інформації. Існує як мінімум два шляхи такого впливу: 1) імітація природніх механізмів передачі повідомлень від однієї мозкової клітини до іншої; 2) надмірне збудження, надмірна «винагорода» для мозку.

Деякі наркотики, наприклад, героїн або марихуана, мають хімічну структуру, подібну до так званих нейромедіаторів, що продукуються головним мозком. Саме через цю подібність наркотики просто дурять мозкові рецептори і активують нервові клітини для відправки хибних повідомлень одна одній.

Інші речовини, на зразок кокаїна або метамфетаміна, примушують нервові клітини виробляти завелику кількість нейромедіаторів або сповільнюють процес їх утилізації, що негативно впливає на нормальне гасіння міжнейронних сигналів. Це порушує узвичаєні нормальні зв'язки між нервовими клітинами.

Майже всі наркотичні речовини, прямо або опосередковано, сприяють надмірному викиду в мозок допаміна. У здорової людини цей нейромедіатор функціонує у тих частинах мозку, що контролюють рухи, емоції, мотивацію та відчуття задоволення. У нормальному стані ця система відповідає за поведінку людини, пов’язану із життєво необхідними процесами (їжа, бажання любові й уваги тощо). Її надмірна стимуляція викликає відчуття ейфорії, що виникає під час вживання наркотиків. Така реакція породжує модель поведінки, що примушує людину знову і знову повертатися по згубної звички.

Коли людина продовжує приймати наркотики і робить це тривалий час, мозок починає блокувати нормальне вироблення допаміна або гальмує дію допамінових рецепторів. Таким чином, залежна особа має лише два шляхи вирішення проблеми – або відмовитися від стимуляторів і повернути фізіологічні процеси у нормальне русло, або збільшувати дозу, щоб організм отримав необхідну йому порцію допаміна.

Тривале зловживання призводить до того, що й інші хімічні процеси у мозку зазнають змін. Чисельні лабораторні експерименти доводять: під згубний вплив потрапляють ті ділянки мозку, які відповідають за прийняття рішень, формулювання суджень, навчання, запам'ятовування, контроль за поведінкою. Однак залежна людина все ж не повністю підпадає під дію звички. Саме цим пояснюються випадки цілковитої відмови від вживання наркотичних речовин. Однак, як правило, це боротьба, що триватиме все життя.

Три потужні фактори впливають на вироблення чи невироблення залежності від наркотичних речовин:

- біологія, тобто генетичний набір, з яким людина народжується;

- оточення, тобто сукупність найрізноманітніших чинників від впливу сім'ї та друзів до економічного статусу або загальної якості життя. Підлити масла у вогонь можуть тиск з боку інших людей, психічне чи фізичне насилля, стрес або нерозуміння з боку найрідніших;

- розвиток, тобто взаємодія генетичних та екологічних факторів із життєвими періодами. Не дивно, що найбільш вразливими у такому випадку є підлітки та юні особи, які ще не остаточно сформувалися і не виробили в собі механізм прийняття рішень, критику, самоконтроль.

Допомогти подолати проблему на суспільному рівні може лише профілактика і попередження. Якщо людина розумітиме шкоду, яку можуть заподіяти наркотики, вона ніколи не ризикне зробити крок у прірву, адже знатиме, що хвилина примарного задоволення може коштувати їй не лише здоров'я і повноцінного майбутнього, а й самого життя. 

угору ↑